Острів Мадейра — вулканічний острів у півніній частині Атлантичного океану. Головний острів архіпелагу Мадейра. Володіння Португалії, автономного регіону Мадейра. Розташований біля північно-західного узбережжя Африки, на Африканській літосферній плиті. Адміністративний центр — Фуншал. Відкритий 1418 року португальським мореплавцем Жуаном Зарку в епоху великих географічних відкриттів. Європеїзований протягом наступних століть. Був важливим стратегічним пунктом португальців на морському шляху до Індійського океану.
Клімат
Особливістю регіонального клімату Мадейри є зміна кліматичних умов з півночі на південь — за своєю географічною широтою для більшої частини території острова характерний м'який океанічний субтропічний клімат, проте крайній його південь має деякі елементи тропічного клімату, а крайня північ — помірного. Крім того, на острові виділяють декілька мікрокліматів, що обумовлено його характерним рельєфом та напрямком вітрів.
Середні місячні температури у південній прибережній смузі, де зосереджена більшість острівного населення, перевищують 20 °C; на острові ніколи не буває спекотно — максимальна температура у літні місяці рідко сягає 33 °C. Середня температура морської води визначається Гольфстрімом і коливається від 18 °C у зимові місяці до 22 °C — у літні.
Флора й фауна
Рослинність острова Мадейри є дуже багатою і різноманітною за видовим складом, багато в чому унікальна, містячи чимало ендемічних видів. Приблизно 15 тис. га у різних частинах острова є лавровими лісами, що становить 20 % усієї площі острова. Ці реліктові тропічні ліси за видовим складом представлені деревами родини лаврових та зростають на висоті від 300 до 1400 метрів над рівнем моря у північній частині острова, від 700 до 1600 — у південній. Вважається, що близько 90 % є незайманими лісами, які є унікальними ареалами для численних раритетних, реліктових та ендемічних видів рослин: мохоподібних, папоротеподібних і покритонасінних, а також безхребетних видів тварин.
Тваринний світ Мадейри умовно поділяють на три групи: наземну, узбережну та морську фауну. В свою чергу, в залежності від фізичної структури, глибини та інших характеристик, узбережна фауна заселяє 4 зони. Одним з найважливіших представників птахів є згаданий вище голуб Columba trocaz, що вважається емблемою лаврових лісів. Найбільш представленим класом наземної фауни Мадейри є комахи, що складають близько 75 % усього її видового складу, причому 20 % з них є ендеміками для острова. Наземні молюски нараховують 31 родину з 291 видом.
В узбережній фауні наземної зони, що є перехною між суходолом і морем, домінують деякі ракоподібні, ящірки, комахи та птахи, а також ціанобактерії, поліхети. Інші три зони узбережної фауни представлені значним видовим різноманіттям риб. Мілкі води заселені представниками родини бичкових. На глибині понад 15 метрів, де починає відчуватись відсутність фотосинтезуючих водоростей, з'являються види харектерні для рухомих субстратів, що складаються з відкладів органічного походження, — вугроподібні, скати та інші пластинозяброві, а також безхребетні.
Морська фауна острова багато в чому схожа на свій середземноморський відповідник, що пояснюється географічним розташуванням Мадейри на майже однаковій з Гібралтарською протокою широтою. Проте і тут виділяють притаманні лише цьому острову види, зокрема риба-шабля чорна, риба-ящірка та деякі представники ряду черепахових. Виділяють також китоподібних та тюленя-монаха
Культура і традиції
Населення острова суворо дотримується багатолітніх культурних традицій і прагне зберегти їх народний дух. Карнавал на Мадейрі, як і в інших католицьких країнах, відбувається у вівторок за 40 днів до Великодня. Проте народні гуляння починаються ще з суботи, коли процесія прямує центром Фуншала, причому щороку тема карнавальних костюмів є різною і відповідає певній події в історії Португалії. В процесії беруть участь тисячі людей, заповнюючи вулиці міста музикою та радістю, а різнокольорові костюми учасників і декорація вулиць приваблюють багато глядачів і танцюристів з інших країн. Відразу після Великодня настає черга Свята квітів (порт. Festa da Flor), коли основні вулиці Фуншала прикрашають екзотичними квітками яскравих кольорів з приємними ароматами, а святкові гуляння супроваджуються наповненими квітками возами, кожен з яких є алегорією певної історичної події. У Фуншалі існує дуже гарна традиція — напередодні Свята квітів на головній площі міста збираються тисячі дітей для викладення квітів у формі стіни, або як її називає місцеве населення, — «стіни надії».
